Дисплазія шийки матки

Дисплазія шийки матки — передракове захворювання, що виникає в ділянці шийки матки з подальшим порушенням у клітинній будові поверхневого шару шийки матки.

Дисплазія шийки матки буває:

— легка — уражає не більше однієї третини плоского епітелію;

— помірна — зачіпає до двох третин плоского епітелію;

— тяжка — уражені всі клітини по товщині;

При тяжкій дисплазії шийки матки складно буває встановити точно — дисплазія чи рак шийки матки. Локалізація процесу залежить від віку пацієнток: у молодих – дисплазія розвивається переважно на піхвовій частині шийки матки, у літніх – дисплазія переміщується в ділянку цервікального каналу. При тяжкій дисплазії шийки матки існує ризик виникнення внутрішньоепітеліальної карциноми.

Причини дисплазії шийки матки:

1. раннє статеве життя;

2. псевдоерозія;

3. лейкоплакія;

4. кондиломи (папіломавірусна інфекція);

5. кольпіт;

6. хронічний цервіцит, зокрема хламідійної етіології;

7. імунодефіцити (зниження захисних сил організму), ВІЛ інфекція;

8. гормональні порушення (спричинені вагітністю, менопаузою, прийомом гормональних препаратів понад 5 років);

9. травматизація шийки матки в пологах (чим більше пологів, тим вищий ризик травматизації);

Клініка дисплазії шийки матки:

— не має типових клінічних ознак (стерті форми);

— виникає на тлі вже існуючих патологічних процесів;

— виділення білуватого кольору, рясні, з домішкою крові;

— тягнучі болі, неприємні відчуття внизу живота;

Діагностика дисплазії шийки матки:

— огляд за допомогою кольпоскопа

— цитологічне дослідження епітеліальних клітин;

— кольпоскопія з прицільною біопсією (найбільш інформативний метод гістологічного дослідження біоптату);

Лікування дисплазії шийки матки:

— враховуємо характер супутніх захворювань (псевдоерозія, лейкоплакія, кондиломатоз, кольпіт, цервіцит);

— враховуємо форму дисплазії:

1) при легкій та помірній – виявляємо і лікуємо причину дисплазії (запальні процеси, інфекційні захворювання), після контрольної кольпоскопії можливо патологічні зміни шийки матки набудуть оборотного характеру (регрес), якщо ні — то необхідна біопсія, для підтвердження діагнозу, і вибору методу лікування;

2) при тяжкій формі після біопсії (взяття фрагмента тканини на аналіз) – кріодеструкція, лазерна хірургія, хірургічна конізація шийки матки, але найефективніший метод на сьогоднішній день – радіохвильовий метод, що дозволяє чинити фізичний вплив на тканини радіохвилями, на який клітини реагують виділенням тепла. Внаслідок поглинання радіочастотних хвиль тканини шийки матки не розрізаються, а розходяться з одночасним запаюванням і стерилізацією судин, що виключає зайву кровотечу і післяопераційний інфільтрат. Опік і некротизація тканин у ділянці впливу електрода відсутні. Радіохвильовий метод лікування дисплазії на даний час найефективніший і найщадніший, оскільки не спричиняє післяопераційних наслідків (біль, набряк, запалення), які нерідко з’являються після застосування традиційних засобів лікування дисплазії – що зумовлює швидке загоєння і мінімальний дискомфорт. Радіохвильовий метод лікування дисплазії дуже часто виконується жінкам, які не народжували, оскільки виключає утворення рубцевої тканини, що заважає розкриттю шийки матки в пологах. Період епітелізації після радіохвильового методу лікування дисплазії становить 4-6 тижнів, що дозволяє жінці планувати вагітність.

Профілактика дисплазії шийки матки:

— усі жінки репродуктивного віку повинні кожні 6 місяців проходити кольпоскопію, підтверджену цитологією;

— при дисплазіях помірної та тяжкої форми необхідна біопсія, для підтвердження діагнозу;

— кожні 3-4 місяці — аналіз виділень з піхви для дослідження флори у зв’язку з можливістю виникнення кольпітів, цервіцитів.