аднексит

Аднексит (сальпінгоофорит) – запальне захворювання придатків матки (маткових труб і яєчників).

Збудники: стафілококи (частіше золотистий), стрептококи (В-гемолітичний, групи В), ешерихії, ентерококи, хламідії. При вторинно приєднаній інфекції бактероїди, пептококи.

Аднексит (сальпінгоофорит) буває: гострий, хронічний.

Скарги при гострому аднекситі (сальпінгоофориті) – підвищення температури тіла, сильний біль внизу живота, озноб, прискорене, болісне сечовипускання.

Клінічно гострий аднексит (сальпінгоофорит) проявляється залежно від ступеня патогенності збудника:

— погіршення загального стану, гіпертермія (підвищення температури тіла), — озноб при нагнійному процесі,

— дизуричні явища (болісне сечовипускання, печіння при сечовипусканні),

— живіт напружений, виражена болісність при натисканні;

при гінекологічному огляді придатки (маткові труби та яєчники) визначаються недостатньо чітко (через набряклість), вони збільшені, рухливість обмежена.

1. у минулому: патологічні пологи, аборти, введення ВМС (внутрішньоматкових спіралей), діагностичні вишкрібання

2. за характером скарг та результатами об’єктивного обстеження

3. лапароскопія з метою швидкого виявлення набряклості стінок маткових труб, наявності ексудату (рідини) на поверхні труби, наявності серозного або гнійного ексудату в прямокишково-матковому заглибленні;

4. лапароскопія дозволяє виявити: гострий катаральний сальпінгіт, катаральний сальпінгіт і гострий гнійний аднексит з явищами пельвіоперитоніту, гнійні пухлиноподібні утворення придатків матки, розрив піосальпінксу, розлитий перитоніт

Лікування гострого аднекситу (сальпінгоофориту):

1. антибактеріальна терапія

2. інфузійна терапія (при інтоксикації)

3. протигрибкові препарати

4. антигістамінні препарати

5. пробіотики (для відновлення кишкової мікрофлори)

6. фізіотерапія

Хронічний аднексит (сальпінгоофорит) – як правило це недолікований гострий сальпінгоофорит, проявляється скаргами на ниючі болі внизу живота, тупі болі в поперековій ділянці, прискорене сечовипускання, що супроводжується різями.

Клінічно хронічний аднексит (сальпінгоофорит):

— білі (виділення білого кольору) зі статевих шляхів

— тупі, ниючі болі внизу живота, що посилюються при переохолодженні, перед або під час менструацій

— болі в ділянці крижів, у ділянці придатків, у піхві

— порушення менструальної функції (альгодисменорея), за рахунок порушеної функції яєчників

— порушення сечовидільної системи (цистит, бактеріурія, пієлонефрит)

Діагностика хронічного аднекситу (сальпінгоофориту):

1. у минулому: раніше перенесені запальні процеси в придатках матки після аборту, ускладненого перебігу пологів, післяпологового та післяопераційного періодів, внутрішньоматкових діагностичних процедур, частих переохолоджень.

2. УЗ-дослідження дозволяє діагностувати наявність рідини в маткових трубах (гідросальпінкс, піосальпінкс)

3. Гістеросальпінгографія виявляє інфільтрати, зниження фізіологічної функції слизової та м’язової оболонок маткової труби, склеротичні процеси, що ведуть до непрохідності маткових труб, спайкові процеси навколо яєчників.

4. Лапароскопія дозволяє виявити у хворих з безпліддям порушення прохідності маткових труб, інфікованість маткових труб, гідросальпінкси.

Лікування хронічного аднекситу (сальпінгоофориту):

1. Антибактеріальна терапія в період загострення; якщо антибактеріальна терапія не проводилася в гострій (підгострій) стадії; при проведенні фізіотерапії, та при використанні препаратів, що активізують кровообіг;

2. Хірургічне лікування (лапароскопія): розсічення або коагуляція спайок, звільнення фімбріальних відділів труб, яєчників, видалення ексудату (рідини).

3. Фізіотерапія, лазеротерапія (чинить фізіологічність дії, різноманітний вплив на організм)

4. Ультразвук (чинить знеболювальний ефект)

Прогноз: залежить від своєчасності діагностики та раціональності терапії запальних захворювань органів таза.

Ускладнення хронічного аднекситу (сальпінгоофориту):

— розлади статевої та менструальної функції жінки (менометрорагія або аменорея);

— безпліддя первинне або вторинне;

— мимовільні викидні та передчасні пологи;

— внутрішньоутробне інфікування плода, різна пренатальна патологія;

— фетоплацентарна недостатність;

— інвалідизація жінок через больовий синдром;

Профілактика та способи зниження запальних захворювань та їх наслідків:

— раціональна контрацепція

— раціональна тривала антибактеріальна комплексна терапія гострих запальних захворювань органів таза, з урахуванням збудника захворювання

— рання реабілітація за допомогою фізіотерапії

— застосування ендоскопічних методів дослідження при запальних захворюваннях органів таза, із забором матеріалу з вогнища запалення для бактеріологічного дослідження та виключення інших захворювань

— обов’язкове обстеження та лікування статевого партнера

Кожній жінці, яка має в минулому запальні захворювання органів таза — гострий, хронічний аднексит (сальпінгоофорит),

необхідне повне клініко-лабораторне обстеження кожні 3-6 місяців.